Аромат духмяних вергунiв,
Що пекла бабуся, полонив,
Нiби вiд дитинства те причастя,
Мабуть пахло так найсправжнє щастя.
Тi рум'янi ситнi вергуни -
Про дитинства спогад чарiвний,
Про бабусеньку, рiднiшу в свiтi...
Нинi я несу для неї квiти...
А цьогорiч на бабусин день,
Як грiхiв ранiшнiх вiдпущень,
Що в душi запали в глибинi,
Напечу бабусi вергунiв,
Вiднесу рiдненькiй... Пом'яну...
Та згадаю давню давнину,
Як пекла бабуся вергуни,
Як мене той запах полонив...
Вергуни
© Copyright: Ирина Галавина, 2018
Свидетельство о публикации №118062507330
Свидетельство о публикации №118062507330
Рецензии