Перебрела, відголосила, відреклась:
Від розпачу,страждань і від двобою.
Тепер над суєтою піднялась
Та залишилася сама собою.
Окрилена, до світла полечу.
Гадаю, ще купатимусь у зорях.
Відкрию настіж душу й засвічусь.
Цвістиму так, щоб ти пишався мною.
Розвію прикрощів ті хмари грозові
Не допущу я до душі завію!
Візьму і загнуздаю суховій!
І поселю у серденьку надію.
Нехай вона зорить! Освітить шлях
Для щастя, радості і для натхнення.
Розкрилить крила велетенський птах –
Пошле Господь з небес благословення.
Окрилена
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118062409000
Свидетельство о публикации №118062409000
Рецензии
Мне нравится, что ты не теряешь оптимизма!
Спасибо, Вера!
Ладомир Михайлов 29.06.2018 08:20 • Заявить о нарушении
Спасибо, Вера!
Ладомир Михайлов 29.06.2018 08:20 • Заявить о нарушении
Сама собі не вірю,але намагаюся бути оптимістом попри все. Дякую за відгук.
Вера Бондаренко-Михайлова 29.06.2018 20:16 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 29.06.2018 20:16 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.