Мiсяць пiд ковдрою хмарною

Місяць під ковдрою хмарною
В теплім повітрі снить...
Ні, не була марною
Жодна мрійлива мить.

Ні, не було випадковим
Жодне торкання крил.
Кожне зронене слово
Впало в долоні, не в пил.

Місяць за темними шторами
Сяє перлом в пітьмі
Ні, ми не були потворами.
Ні, ми не стаємо людьми.
Але опадає лускою
Все, що нами не є.

Відгоміном тихим, луною
Сяєво мрячне ллє
Місяць в цупкій тканині,
Що хтось дарує мені.
Все починається нині,
В цьому немарному сні.


23.06.18


Рецензии