Не вiрте, що кохання не iснуе... Емiль Дубров

Оригінал:


Не вірте, що кохання не існує,
Ведуть до нього тисячі доріг .
Воно, як Бог, і згадувати всує
Його не можна: то великий гріх !

Слова кохання можна говорити
Лише тоді, коли вогонь в душі
Пала такий, що хочеться творити ,
Співати, плакать чи писать віршІ...

І не важливо, скільки тобі років ,
Важливо лиш, чи можеш ти горіть!
Зустрілись ...Очі в очі .... Кілька кроків ...
І вже тоді ...Хоч плачте, хоч творіть ...
Еміль Дубров.


Перевод с украинского Светланы  Груздевой:


Не верьте, что любви не существует,
Всегда ведут к ней тысячи дорог.
Она, как Бог…упоминать лишь всуе
О ней нельзя: не отмолим порок!

Слова любви тогда произносите,
Когда в душе пылают – не тихи –
Огнём таким, что хочется творить и –
Петь или плакать, иль слагать стихи…

И возрастной шлагбаум – так ли важен?!
И, кто бы что бы там ни говорил,
Вы – очи в очи – встретитесь однажды…
И вот тогда…хоть плачь, а хоть твори…


Аватар Автора оригинала