Шовковиця
Шовковиця в дворі солодко-біла,
Мов дощ, додолу падають плоди.
Так рано цей рік ягода дозріла,
Мабуть, удосталь сонця і води.
На ягоди дивлюся соковиті,
Що китицями висять на гіллі,
Й здається, тонуть в сонячній блакиті,
Й людині вони милі, і бджолі.
До крони простягну свої долоні,
А слина так і котиться, тече…
Стою в хмільнім шовковиці полоні,
А сонце промінь віша на плече.
Я так люблю цей дар солодко-білий!
Ця ягода продовжує літа.
Вона – неначе щастя запізніле..,
Мене завжди в дитинство поверта.
Шелковица
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118062006677
Свидетельство о публикации №118062006677
Рецензии