Да, выросла я в киевской венеции с украинского

*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школ»,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.

ДА, ВЫРОСЛА Я В КИЕВСКОЙ ВЕНЕЦИИ  (вольный перевод П.Голубкова)

Да, выросла я в Киевской Венеции.
Цвели у нас под окнами акации.
А воды прибывали по инерции
И заливали все коммуникации.

Качались все причалы и привозы
Светились все киоски, как киотики.
Вода же заливала верболозы
По небо самое, по самые аж "котики".

О, как нам было весело, по-взрослому!
На чердаках мы жили и террасах.
Там всё махало крыльями и веслами,
Щипали козы сено на баркасах

И лодках, где залитыми кварталами,
Когда мы возвращались все из школ,
Звенели смехом, солнцем и гитарами
Балкончики причаленных гондол.

И слушал месяц золотистым ухом
Легенд кошмары про князей и ханов.
И проплывал рыбак старейший Трухан.
Труханов остров... остров Тугорханов...

Потом в покой наш бомбы угодили.
Стропил торчали черные трапеции.
Потом же воды даже пепел смыли
Той деревянной всей моей Венеции.