Господня милiсть

І цей такий, як інші... гірше їх...
незборна в щирім серці безнадія...
дряпнув болюче... все ж не переміг...
трансформувався лицар в лиходія...
була сліпа... недовго... та була...
подій потік у драматичнім стилі...
в пусті вдивляюсь нині дзеркала,-
самотність для душі - Господня милість...
біль чмихав їжаком, а згодом вщух,
аби назАвжди серце полишити...
мої хрести тяжкі... тепер мов пух...
мої спокути - наймиліші діти.


Рецензии
Вражаючий вірш... Зачепило...

Артур Грей Эсквайр   18.06.2018 01:26     Заявить о нарушении
Дякую, Артуре!)

Ева Сокол 2   19.06.2018 08:11   Заявить о нарушении