Господня милiсть
незборна в щирім серці безнадія...
дряпнув болюче... все ж не переміг...
трансформувався лицар в лиходія...
була сліпа... недовго... та була...
подій потік у драматичнім стилі...
в пусті вдивляюсь нині дзеркала,-
самотність для душі - Господня милість...
біль чмихав їжаком, а згодом вщух,
аби назАвжди серце полишити...
мої хрести тяжкі... тепер мов пух...
мої спокути - наймиліші діти.
Свидетельство о публикации №118061708774