Достигли вишні в нашому садку,
Які тепер і рвать нема потреби…
Голубчику, я душу осяйну,
Повір, квітчатиму лише для тебе.
І то пусте, що заметіль у сні
Мені так туго крила спеленала .
Я на землі співатиму пісні,
З якими б до небес твоїх злітала!
З тобою в серці сонячно завжди.
Присплю я тугу - вороття немає
Із тих країв, де в зелені сади
І де музика щонайкраще грає…
Та знаю я: залишиш в цім краю
Вже ж ненадовго: там мене чекаєш…
Ще трішечки я світ цей долюблю –
Тоді стрічай мене: прийду до раю.
Достигли вишнi в нашому садку
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118061708056
Свидетельство о публикации №118061708056
Рецензии
Якія цудоўныя вершы, Вера!
Вельмі прыемна, что чытаю на украінскай мове, а ў сэрцы яны адгукаюцца па-беларуску. Такія родныя, чыстыя, шчырыя вершы...
Дзякуй Вам.
Ирина Жизневская 25.06.2018 14:26 • Заявить о нарушении
Вельмі прыемна, что чытаю на украінскай мове, а ў сэрцы яны адгукаюцца па-беларуску. Такія родныя, чыстыя, шчырыя вершы...
Дзякуй Вам.
Ирина Жизневская 25.06.2018 14:26 • Заявить о нарушении
Спасибо вам ,Ирочка,за ваш отклик.Очень рада,что вам понравилось.
Вера Бондаренко-Михайлова 25.06.2018 17:56 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 25.06.2018 17:56 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.