Притча Морква, Яйце, Кава. С переводом

Якесь життя важке, проблемне…
А проти течії плисти
Немає сил уже, даремно
Шукати броди та мости…

І що робити? Люди різні…
Одні, як морква, у воді,
Стають м’які та дуже слізні,
Й такі піддатливі тоді…

Звари ж яйце крихе та рідке,
То сане твердим… Так вже є:
Бо від обставин дуже швидко
У сильних зовні – «не клює»…

А ніжні, витончені – сплавом
Стають міцним, що їм окроп…
Та ще є люди, ніби кава…
Їх не цікавить гороскоп…

І як розчиняться зернятка,
То стане благосний напій!
Таких злякають війни, кати,
А чи хвороби сірий змій?

Вони міняють все навколо,
З такими світло і вночі…
Усі проблеми їм на користь,
Бо так знаходяться ключі

Від знань… і досвід – у пригоді,
Не мудрість сива, а краса…
Вони, мов ангели Господні,
Яких послали небеса!
(08.06.18)

Перевод Риммы Батищевой:

http://www.stihi.ru/2018/07/02/3766



Одни проблемы, всё труднее
Теченья против вечно плыть…
И с каждым шагом всё сложнее
Мосты и броды находить…
 
Что делать? Так различны люди!
Одни – варёная морковь:
Лежит размякшая на блюде,
Хоть из неё пюре готовь.

Другие есть: сырые яйца,
Хрупки и нежные внутри,
Но вот окрепнут, превратятся
В твердыню – только их свари.

Вода хранит всё тот же профиль –
Водой останется притом.
Иначе, коль насыпать кофе
В кастрюлю с тем же кипятком.

Напиток сварится приятный,
Вода от кофе сменит суть.
Напиток крепкий, ароматный –
Так зёрна пользу принесут.

На свете есть такие люди,
Что тьму прорвут, как солнца луч
Добро с собой несут повсюду,
Находят тот заветный ключ,

Что открывает книгу знаний,
Где опыт, мудрость и краса…
Путём невиданных дерзаний -
Их посылают Небеса!

        23.06.2018