Довго сн жинки л тають

      Довго сніжинки літають
      Поема

                «Або земля ущерть — або політ
                ущерть!
                відірвіть од серця
                смерть!»
                (З поеми І.Ш.)

1

Не розуміють — як це — любити
Христа?
діткам —
любові хотіти??
як нам —
на крилах
летіти??
а ви підіть
запитайте діток
і ви до зір підлетіте
де сердечнії свідки:

й промовлять:
діток питайте
і ви — спробуйте і політайте
людина з хребтом
і звільняйтесь
надія хай в вас
вироста —
й зі страху не здригнеться серце!
і не
вирвуть в вас в серці — Око Христа!
й вашу руку — з руки Христа...
 
Ранок співає
росою дух став...
Зворушеність
зрушення —
здвиг і настав!


2

Хто що питає?
я ж бо подав
«Сферу геніїв» —
де любов людська,
і як в Божу зростає...


страх накривають —
і в небі літають
зі страху і небо
стає рябе
або ти його
або він тебе


але ти очищуєш небо —
світове небо —
і вслід тобі зіроньки сяють!!


росою дух став
проте скільки тут розіб’ється
як не любов  Божа
і Око в мені
Христа!
Висота.
В серці
є! — висота.


3

може любов наша
й мала літати
й має
мала розтати
віхола
віхола
віхола
землю вкривати


довго сніжинки у небі —
літають!
страх, що в землі, —
покривають
вийде вже сонце —
дивуватись
віднині
нашим словам
що чекають —
в твердині!


білії крила
білі
біло накрила
біла наснажная сага
крила білі
й все — білість


сад —
білість саду
глісада —
й гілки білі й
                милі
біла наснага
крила й крила — й
                всі білі
страх, що в землі,
покривають
і любов —
в небі довго літає...

 
4

Ім’я Твоє
солодке!
у серці
слово
Твоє — в безпеці


хай я кіпчиком
обіпрусь об
стасидію
ті що не люблять Тебе —
злидні...
любиш мене
аж за смерть й за секреції!
й слово вже є —
в безпеці


слово —
не знаєм
хто і читає:
слава лиш Божа
                є в серці


Боже, наляжеш й на все (!) це
Боже це все...
Ім’я Святе в безпеці


хай попрацює
часу молот!
мене ж і проймає
солод
солод
аж в залоз
секреції
яке солодке
тоді
усе це
у с е  це! —
і ім’я моє
в безпеці!

17.02.2018