У вдохновенья свой, особенный язык,
Филологам, лингвистам неподвластный...
И тот, кто к вдохновенью не привык,
Тот не почувствовал лучей хмельного счастья...
...В миг озарения собою я делюсь...
И душу расточаю - в дождь и пепел!
Раздам веселье, растревожу грусть.
Засмейся - грустный и заплачь - кто весел...
И в новом вдохновении взлечу
За грань, за горизонт - за все границы,
Сжигая сердце щедро, как свечу,
Чтоб фениксом на Землю возвратиться!
##############
В натхнення мова щира є своя,
Незрозуміла для філологів, лінгвістів,
Незвична для буденного життя,
По-особливому яскрава і іскриста...
Своїм натхненням щиро поділюсь,
Розсиплюсь в строфи, особливі рими...
Згорю на попіл і дощем проллюсь...
За горизонт я віршами своїми
Злечу.За грані думки і буття,
Щоб феніксом новим проснутись.
Спалю, як свічку,я своє життя,
Щоб повернутись. Знову повернутись!
Вдохновение Натхнення русский, укра нська
© Copyright: Наталья Кордюк, 2018
Свидетельство о публикации №118061406441
Свидетельство о публикации №118061406441
Рецензии