Сонет веры и надежды. Иван Коваленко

«Сонет віри й надії»

Осінній день, велике Свято,
Не дика вигадка пуста.
Так Віра прорекла крилато:
Це – день Воздвиження Хреста.

На нім Христа було розп’ято,
І не зотліла річ свята.
В землі пролежала багато,
Знайшли й воздвигли на літа.

А я, розп’ятий не воскресну,
Хоч і полину в даль небесну,
Куди укаже Божий перст,

Та на землі не весь загину,
Бо знайдуть люди і воздвигнуть
Мій вірш скорботний – вічний хрест.
----------------------------
«Сонет веры и надежды» Иван Коваленко

Осенний день, хранимый свято -
Не выдумка дика, пуста.
Так Вера прорекла крылато:
То – день Воздвиженья Креста.

На нём висел Христос распятый,
Сомкнув нетленные уста.
Его нашли в земле богатой
И вновь воздвигли на лета.

А я, распятый, не воскресну,
Хоть полечу в простор небесный,
Куда укажет Божий перст,

И на земле не весь я сгину:
Народ найдёт, и вновь воздвигнут
Мой скорбный стих – мой вечный крест.

(13.06.2018)