642. Куди бiжить стежинка?

По пагорбах, долинах, через поля, луги
Біжить кудись стежинка. І щастя – навкруги.
Цілує сонце п'яти, промінчик в спину вп'явсь
І відпускать не хоче, аж вітер засміявсь.

Йому напрочуд рада!..: – Співай мені пісні,
Бо плечі обгорівші печуть, як навісні!
Під ноги нахилився звичайний деревій:
– Візьми моїх ти квітів! Та рви вже, не жалій!

Ромашка, та аж зблідла: – Це ж, бідній, як болить!
Тебе своїм відваром я вилікую вмить!
Душі так тепло стало: приємно від турбот!
Незчулась, як ногою ступила на осот.

– Ну ось, тепер заплачеш! А то все "ги!" та "ги!" –
Відчувши біль, синіли петрові батоги.
Скривившись, посміхнулась: – Не буду відступать!
Куди біжить стежинка? – повинна розізнать!

11.06.2018

* Петрові батоги – цикорій

альм. Барвисті мелодії літа

-----------------------
        Марина Томакина 2:

Куда бежит дорога - мне интересно знать!
Кто счастье здесь потрогал - не хочет отпускать.
Здесь ярко светит солнце, Прохладный ветерок...
Открою в мир оконце - Он волшебства высок!
Предстанет, словно в сказе, Природы красота.
Цветы откроют глазки - В них неги чистота.
Забуду про ожоги... Дорога вдаль зовёт!
Уйдут с души тревоги И песню жизнь споёт!

12.06.2018