Запределье-13. Музыка
За старовинне різьблене ім'я.
За доброту і слово невразливе,
Що знову звикла зустрічати я.
За що люблю? За музику душі,
Чого і сам ти виразить не вмієш.
Хоч не здолаю в бідному вірші,
Та ти мене на голос зрозумієш.
За що люблю? За серце благородне,
За погляду і голосу тепло.
І нам удвох так просто і природно,
Як ще ні з ким ніколи не було.
Не раз поверне колесо мінливе.
За що люблю? За серце незрадливе.
Свидетельство о публикации №118061105193