Р чка невеличка
Охоча вона до злиття.
Наповнена,в щасті і горі.
Таке, мабуть, має життя.
А море – воно величаве!
У водах своїх крижаних
Розтопить журбу і печалі.
Зігріється сонцем у них.
Де ж річка,була невеличка?
Пірнаючи в хвилі,біжить.
І миле її,гарне личко.
У щастя порине на мить.
11.06.2018
Свидетельство о публикации №118061103903