Вечір краєм неба догорає,
Темну вись зірками ніч мережить,
В верховітті сонний птах стихає...
Тиша... І чарує, і бентежить.
Дивні думи, мрії легкокрилі
В сяйві місяця кружляють, навіжені...
Втомлені своїм танком, безсило
Між зірок згасають, нездійсненні...
Вітер липою зітхає так медово,
Самотою серце ніч чарує -
Лиш чуття... І не потрібне слово
Там, де мрія з зорями вальсує.
Липа
© Copyright: Петренко Ольга, 2018
Свидетельство о публикации №118061004824
Свидетельство о публикации №118061004824
Рецензии