Халат чужой... Иван Коваленко

"Халат незвичний... Ліки і палата..."

Халат незвичний... Ліки і палата,
А за вікном – о диво-дивина! –
Летять по небу хмари й хмаринята,
Невже і тут, і тут бува весна?

Останній перегін... Пора багаж збирати,
Вже станція призначення... Вона.
Нічого не привіз, та невелика втрата:
Там зайвим буде все. Сувора сторона.

Чим ближче до мети експрес підходить,
Тим більш передчуття незнаної свободи,
Там інші еталони інших мір.

Там рівно важать радощі і горе.
Одну любов мою нічого не поборе,
Минаю хмари і несу до зір.
---------------------------------
«Халат чужой…» Иван Коваленко

Халат чужой… Лекарства и палата,
А за окном уже сирень видна!
Летят по небу тучки, как фрегаты.
Ужель и здесь сбывается весна?

Последний перегон… Мы мчим куда-то,
Вот станция конечная… Она.
Не взял багаж – невелика утрата:
Там лишний он. Сурова сторона.

Чем ближе к станции сейчас экспресс подходит,
Тем больше в нас предчувствие свободы –
Другие эталоны мер других.

Там равно весят радости и горе,
И лишь любовь ничто там не поборет.
Я выше туч к любви несу свой стих.

(10.06.2018)