Раптово і колись настане вечір
Як віск стече той довгій довгій день
Зробився якось мабуть я мудрішим
Якщо у голову прийшов час одкровень
Цей світ душа покинуть не бажає
В широких грудях серце ще болить
Про це життя не все ще мабуть знаю
Тай мабуть не навчився толком жить
Всі рідні люди дуже ще потрібні
Не всі ще сльози вилились від чогось
І поки не розпавсь на щіпки дрібні
Напевно ще потрібен тут для когось
Давно вже настрої панічні закінчились
Вже небо подорожником до серця
Вже з щастям наші діти одружились
Можливо це життя ще раз вернеться....
Колись настане вечiр, чи це життя ще повернеться..
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2018
Свидетельство о публикации №118061001926
Свидетельство о публикации №118061001926
Рецензии