Тарас Шевченко. Когда-то глупой головою... Рус. Бе
Когда-то глупой головою
я думал - со своей бедою
как стану я на свете жить?
Людей и Господа хвалить?
В болоте, как бревно гнилое,
валяться, стариться и гнить.
И сгинуть, не оставив след
на обворованной земле...
О горюшко! О горе мне!
Везде разыщет доля злая.
Опять пилаты распинают,
как шкварки, жарят на огне
***
Калісьці дурной галавою...
Калісьці дурною галавою
я думаў - са сваёй бядою
як стану я на свеце жыць?
Людзей і Госпада хваліць?
У балоце, бервяном гнілым,
валяцца, старыцца і гнісці.
І згіну, не пакіну след
на абакрадзенай зямлі...
О ліханька! О гора мне!
Усюды адшукае доля злая.
Ізноў пілаты распінаюць,
марозяць, смажаць на агні.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №118061001695