Човен

***

як морем стала ще вранішя річка,
мрійливий залишивши штиль?
хвилини-хвилі вже течуть незвично,
помалу міряючи кількість миль

смеркає, і на небо зорі вийшли
не бачачи нічого, і ще й вітер дме
та( )не зника остання тінь надій,
що човен той ночівлю віднайде


Рецензии