Човен
як морем стала ще вранішя річка,
мрійливий залишивши штиль?
хвилини-хвилі вже течуть незвично,
помалу міряючи кількість миль
смеркає, і на небо зорі вийшли
не бачачи нічого, і ще й вітер дме
та( )не зника остання тінь надій,
що човен той ночівлю віднайде
Свидетельство о публикации №118060900707