Духм'яно у повітрі пахнуть липи
І ароматом линуть в небеса,
А я ніяк від тебе не відвикну,
Хоч сріблом вкрилася моя коса.
А ми з тобою також постаріли,
В своєму світі - я, а ти десь - там,
Окремо свою мудрість ми зустріли,
Та я тебе нікому не віддам.
І линуть усі спогади у небо,
В холодні ночі і печальні дні,
А я живу - тобою і без тебе,
І очі вже давно мої сумні.
Я вдосталь випивала біль розлуки,
І твою випивала заодно,
І не мене голублять твої руки,
І не з тобою п'ю життя вино.
Духм'яно у повітрі пахнуть липи
І небо поглина жіночий плач,
Та я ніяк від тебе не відвикну...
Я не відвикну - ти мене ... Пробач.
Таня Олексийчук.
Без тебе
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2018
Свидетельство о публикации №118060905667
Свидетельство о публикации №118060905667
Рецензии
Сподобалось
незважаючи на нездоланну приреченість,
всеодно якось тепло всередині...
дякую!
Сана Серёгина 17.06.2018 23:14 • Заявить о нарушении
незважаючи на нездоланну приреченість,
всеодно якось тепло всередині...
дякую!
Сана Серёгина 17.06.2018 23:14 • Заявить о нарушении
Дякую Вам , за те що заглянули на мою сторінку.
Мені дуже приємно.
Татьяна Олексийчук 18.06.2018 14:37 Заявить о нарушении
Мені дуже приємно.
Татьяна Олексийчук 18.06.2018 14:37 Заявить о нарушении