Всіх ближніх, що душею я люблю,
У пам'яті збираю воєдино.
Тоді очима їхніми ловлю
Старе й нове, постійне й швидкоплинне.
І згадую роки та імена,
І згадую життя найвищі злети.
Тоді цвіте в душі моїй весна,
Тоді пісні складаю, мов букети.
Тоді вплітаю радість в кожний рух,
І з радістю літаю наяву.
І внутрішній стає чіткішим слух,
Тоді в ладу зі світом я живу.
Тоді пісень нові гірлянди шлю
Всім ближнім, що душею я люблю.
Запределье-12. Любовь
© Copyright: Надия Медведовская, 2018
Свидетельство о публикации №118060901624
Свидетельство о публикации №118060901624
Рецензии