Та, невже...
В нічку тиху,зоряну і ясну.
Пригощав духмяним я вином
Тебе одну,усміхнену й прекрасну.
Як під ранок півень обізвавсь,
Догоріти свічка ще не вспіла,
Що люблю тебе,тоді признавсь,
Цілував в уста тебе я, мила.
Чашку кави вперше я подав,
Як остання догорала зірка,
Та, невже я, доленько,вгадав,
Чи, невже, це вгадана вечірка?
01.20.2017Р.
Свидетельство о публикации №118060808596
Благодарю, вас...
Наталья Карпекина Избранное 10.09.2018 12:10 Заявить о нарушении