не бійтеся
любі
я не завиню
вам світла тривкого
в прибулому світі
пробачте
за слів несподіване ню
в притупленім праві
піти й
не боліти
той біль повногрудий
три бою ковтки
то вдихи напалму
і видихи смерті
то гнів ціпеніє
у пальцях руки
і гул не вщухає
навколо
уперто
а поруч зі мною
лежить побратим
цигарку ділили ми
з ним
перед раєм
не знаю до чого
тим ранам рости
що рясно
мов маки
цвітуть-відцвітають
стривай
побратиме
нема вже доріг
он бачиш
на небі
ту тліючу цятку
це наші мовчання
причал
і поріг
нас
Богу війна
вже дарує
на згадку
ми станемо
спомином
поміж людей
з якими вплітали
життя
в перемогу
стривай
побратиме
ще п'ять нас іде
ще п'ять поспішає
невчасно
не в ногу
хай миті змаліли
аж видно стерню
дитинство
що маминим співом
зігріте
не бійтеся
любі
я не завиню
вам світла тривкого
в прибулому світі
6 Червня, 2018
я не завиню
© Copyright: Юрий Лазирко, 2018
Свидетельство о публикации №118060806570
Свидетельство о публикации №118060806570
Рецензии
Особливий підтекст...
підбиралася довгенько...)
http://www.stihi.ru/2018/11/12/9980
Ольга Глапшун 17.11.2018 15:40 • Заявить о нарушении
підбиралася довгенько...)
http://www.stihi.ru/2018/11/12/9980
Ольга Глапшун 17.11.2018 15:40 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.