***
============================
(романс)
Прийшов світанок, кинув в шибку промені,
Та я його відверто не чекав.
Нас ніч несла в солодкій бурній повені,
Ховаючи в чарівний свій рукав.
Розкидані в безсилій ніжній млосності,
Усипані росою не снимо.
Немов Земля застрягла в високосності,
Згубились в днях, як в прірву летимо.
Кипить любов, мов атоми розщеплені,
Реакцію її не зупинить.
Стріля амур не стрілами, а степлером,
Щоб почуття в пилу' не розгубить.
Стріля амур, не в силу розохотився.
Чи "гороби'на то вирує ніч"?
Вона від дня світанком відгородиться,
Залишиться з собою віч-на-віч.
Настала осені пора чуттів cкуйовджених,
Кохання без бажання знемага'.
Воно кричить, воно бажа продовження,
Гальорка знов репризу вимага.
Чи то вже журавлі летять, чи лебеді;
Чи янгол ще нам ніч одну дає?
Щаслива ти у тім, що є у тебе я,
Щасливий я, що ти у мене є.
07-08.06.2018р.
В.Масагор.
Свидетельство о публикации №118060805579