О, как мы ревностно клянем тиранов... с украинског

"О, як ми ревно клянемо тиранів..." (Борис Олійник, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=5397)

О,  як  ми  ревно  клянемо  тиранів,
А  їм  оте  -  як  мертвому  баклага:
Лежать  собі,  усохлі,  мов  тарані,
У  полинялих  мушлях  саркофагів.
Двадцятий  вік  відважно  і  громово
Старих  богів  розвінчує  на  стінах.
Зате  перед  новими  -  по-новому,
Демократично...  повза  на  колінах.
А  сфінкси,  як  завжди,
                ховають  тайни
У  сардонічнім  обрисі  губів...
І  взагалі:  коб  не  було  рабів,
Цікаво,  чи  з'явилися  б  тирани?

"О, КАК МЫ РЕВНОСТНО КЛЯНЕМ ТИРАНОВ..." (вольный перевод П.Голубкова)

О, как мы ревностно клянем тиранов,
А им проклятья те - как мертвым фляга:
Лежат себе, засохли, как тарани,
В ракушках полинялых саркофагов.

Двадцатый век отважно и громово
Былых богов вовсю клеймил на стенах.
А новый, перед новыми - по-новой,
Ползет демократично... на коленях.

А сфинксы, как обычно, прячут тайны
В сардонике извечной губ и лбов...
И вообще: коль не было б рабов,
Откуда появились бы тираны?