Когда ни зги не видит око. Иван Коваленко

"Коли надворі ніч глибока..."

Коли надворі ніч глибока,
А в душах зло і темнота,
Бог людям шле тоді Пророка,
Що йде і шляху не пита.

І можновладцям з ним морока:
Немов людина, та не та.
Чи розіп’ять його до строку,
Чи кинуть в табір на літа?

Даремно все – десниця Божа
Пророку всюди допоможе.
Він нагадать прийшов громово

Про те, що завжди було спершу
Усіх початків, дій і звершень,
Що на початку було Слово!
---------------------------------
«Когда ни зги не видит око» Иван Коваленко

Когда ни зги не видит око,
А в душах – зло и темнота,
То людям шлёт Господь Пророка,
Кто не пугается креста.

И с ним правителям – морока:
Родня он людям, да не та.
Или распять его до срока?
Иль бросить в лагерь, как скота?

Но тщетно всё – десница Божья
Пророку даже там поможет.
Он предсказать пришёл сурово

О том, что было перед всем,
Вначале мировых систем -
Сказать: «Вначале было Слово!»

(6.06.2018)