Сломил ли меня жизненный недуг? Иван Коваленко

"Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг?.."

 Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг?
Життя, як марево, і дике, і страшне.
Нехай промчить, пролине, промине,
Я затуляю зір і вимикаю слух.

О, згинь і відійди, всевладний дух,
Мене однак ніхто не спом’яне.
Ти не приходь і не жени мене
До мук нових, страждання і напруг.

Я ще потрібен у тяжкій борні,
Я ще в бою, як лицар на коні,
І не страшить мене смертельний жах.

Я не підставлю під удар чоло,
Хоч обступа мене підступне зло,
Та вірш, як меч, у мене у руках.
------------------------------
«Сломил ли меня жизненный недуг?» Иван Коваленко

Сломил ли меня жизненный недуг?
Ведь жизнь, как марево, дика, страшна.
Пускай быстрей промчатся времена:
Я долу - взор, я замыкаю слух.

О, выйди из меня, владычный дух!
Меня забудет и моя страна.
Не приходи, не приноси сполна
Мне новых бед, страдания и мук.

Ещё я нужен в непростой войне,
Ещё в бою, как рыцарь на коне,
И не страшит меня смертельный страх.

Я не подставлю под удар чело,
Хоть подступает непрестанно зло,
И стих, как меч, горит в моих руках.

 (5.06.2018)


Рецензии