немов вишня, що набралася соку
занурююсь у гарячій фондю
моя шкіра стає пам'яттю
хоча й ненадовго
вздовж ставка
пробираюся до крикливих павичів
віддавшись шумам та напряму вітру
наче мандрую крижиною
туди, де все ще зім'ята трава
і листя здатні видавати нові звуки
останнім дотиком
весна залишила мені нічні стуки
твого палкого та гарячого серця
Audio: https://goo.gl/BT2UM6
Павич
© Copyright: Миры Андрея Федотова, 2018
Свидетельство о публикации №118060301971
Свидетельство о публикации №118060301971
Рецензии