пригадаю

пригадаю, як було раніше все,
і життя неначе й далі понесе,
та тепер тут посмішок так мало,
вже без тебе..наче те провалля..
пригадаю, як жили щасливі дні,
як чекали свого щастя по весні,
що ж тепер робити - підкажи,
мрії стали лиш омана, міражі..

r810220


Рецензии