Ой, замало, замало часу
Ой, замало, замало слів.
Та кущі в духмяних прикрасах
Суховій ще не спопелив…
І бракує мені відваги,
А йому увірвався терпець.
А зелені гілки так спрагло
Линуть к сонцю... Все нанівець.
Я на прірву оцю чекала.
Добігає, спливає час.
Мені митей оцих замало,
Що лишились в долонях у нас...
31.05.18
Свидетельство о публикации №118060107720