Сонце
Сяє, муркоче тихо.
Через маленьке віконце,
З мене стирчить лихо.
В дощ зазвичай танцюю,
З ранку в мені пісня.
Добре, ніхто не баче
Мене вечорами, після.
Квітнуть всередені квіти,
Очі- то море, то небо.
Слова на папері як діти,
Яких нікому не треба.
Такий неймовірний вечір!
Така заїждженна драма!
Сварюсь з собою опівночі,
Капітулюю під ранок.
#стихоцуркан
Свидетельство о публикации №118053103924