Як я хотів би почути, що місце ще вільне,
Біля тебе, моя найбільша провина.
Якби я знав, що часу в мене ще досить,
Щоб в сердці моїм зупинились морози.
І сонце, і небо, і теплий грай-вітер,
Мене оживили б пташок гарні співи.
Я б мав би тоді ще час сказати,
Що краще з тобою вночі засинати.
А поки, я нідочого не звик ще,
Життя моє не найвеселіше,
Бо я не можу нікому сказати,
Яке то є щастя, когось там кохати.
І в темряві цій, я посеред ночі,
Кричу про себе, про те, що я хочу.
І поки вона не відчинить кімнати,
Я на самоті буду в ній засинати.
Спи себе... - на мотив песни Скрябина
© Copyright: Александр Харченкоо, 2018
Свидетельство о публикации №118052900573
Свидетельство о публикации №118052900573
Рецензии