В чужому краю гнуся, як билина,
І у світах шукаю "місто золоте"*.
Весна мина, а рідна Буковина
У серці ніжним проліском цвіте.
Вже скоро літо ступить на поріг.
Багряним маком чужина засяє.
Я віднайшла на мапі сто доріг,
І лиш додому там шляху немає.
Зустріну осінь мовчки коло брами.
(Назва воріт у нас на Буковині)
Мені би на хвилиночку до мами:
Заплакати й поцілувати очі сині...
Аж гляну - підкрадається зима!
Укрито шлях холодними снігами.
То не біда, коли дітей нема.
Біда - ті діти, що забули маму!
*Тут міста Європи з високим рівнем життя
Буковинським матерям
© Copyright: Витона, 2018
Свидетельство о публикации №118052900288
Свидетельство о публикации №118052900288
Рецензии