Ти заслуговуєш на вірш,
хоча не просиш ані словом.
Мені достатньо лиш любові:
того достатньо, як мовчиш,
як руку на плече кладеш,
як дивишся олександритом
і як з тобою люблять діти
побавитись, коли прийдеш
на мить у гості до рідні,
проста, усміхнена і щира...
З тобою оживає віра
в любов і родить вірш в мені...
Ти заслуговуeш на вiрш
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118052809856
Свидетельство о публикации №118052809856
Рецензии