Біда як тінь. Живе в мені
кожну ніч і день придні
Моє відношення до неї дружелюбне і красиве
я не зможу жить без неї
Уже скроні мої сиві
Балансом я її зову
Скубе нерви наяву
Ой як же я життя таке люблю
то братик рідний помирає
то мама потім чоловік
а тато
взагалі помер не памятаю
ой жахливий в цьому плані людський коварний у мене вік
Проходить час
я знов радію
і нічого вже не вдію
приносять радість моїй душі онуки
оце життя !!!
оце так штука!!!
І знов трагедії чекаю кожин день хтось помирає то подруги то сусіди заїдає душечку мою і жаль і біль обіди
оце життя
© Copyright: Вера Деревьянко, 2018
Свидетельство о публикации №118052807717
Свидетельство о публикации №118052807717
Рецензии