Вiйна
Війна…То навіщо приходить вона
В цей світ, де не так уже й легко
Творити, дотримав закони сповна.
Чи варто за це й говорити…
Війна…Вона хиже обличчя своє
Показує знову і знову,
В місцях, де напруга відносини рве,
Забувши і розум і мову…
Війна… Вона легіони свої
Кидає в жертовне багаття.
І вирвані роки, життя молоді,
Їй буде замало й прокляття…
Війна…Також скрежет металу вона,
Та вибухи й крики невпинні.
Наповнює страшні свої жорнова
Потоком людським тим постійно…
Війна… Вона подихом жарким своїм
Спопелить усе, що навколо.
Нікому не буде рятунку у тім,
Лиш горе та безлад від того…
Війна…То хто ж це велінням своїм
Народи нацьковує знову.
Та с хибними гаслами у цій борні
Не можна здобуть перемогу…
Війна…вона тільки тим зиск дає,
Хто хижий задумав сценарій.
Він тільки у цьому один виграє,
Всі інші - ідеї примарні…
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118052700130
Свидетельство о публикации №118052700130
Рецензии