Як тепер розвінчаюсь з плачем?
Як в душі своїй біль цей загою?
Визріло серце рясним дощем.
Вже не знатиму я супокою.
Не прийдеш , не зцілуєш росу
На щоках моїх вже розквітлу.
Не спитаєш , як я несу
Спопелілу любові квітку.
Як гірчать полином слова:
Вже нема й більш ніколи не буде.
Сріблом вкриється вся голова.
Не розрадять у горі цім люди.
Не зцілить солов’їний спів.
Не розрадить онуків щебет.
Бо без тебе цей Світ відцвів.
Всі красоти забрав ти в небо.
Як тепер розвiнчаюсь з плачем?
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118052602901
Свидетельство о публикации №118052602901
Рецензии
..щемящее до боли...но жизнь продолжается...время усмирит боль...но не излечит совсем...
Здравствуй, Верочка!
Нина Уральская 27.05.2018 07:25 • Заявить о нарушении
Здравствуй, Верочка!
Нина Уральская 27.05.2018 07:25 • Заявить о нарушении
Спасибо тебе,дорогая Нинулечка,за поддержку. Буду жить...
Вера Бондаренко-Михайлова 27.05.2018 20:16 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 27.05.2018 20:16 Заявить о нарушении