Л. Юферовой. Якби ж ти розумiв...

как интересно услышалось произведение Л. Юферовой в русской подаче.


Мой милый друг, не падай духом,
Не прячься в панцырь-виртуал.
Вон за окном - цветенья заваруха
И день причалил в солнечный портал.
Корабль свой с обшарпанным ветрилом
Пришвартовал у безнадёги на мели.
Чего рыдаешь, складываешь крылья
Кручинишься по небылой любви?
      
Твоя любовь - всего-то горстка жара
И нереальный иллюзорный свет.
Похоже на  заслуженную  кару
С отсрочкой  в  целых  тридцать  лет.

Что сделала любовь-блудница снова?
Не  тот,  не  тот  на  старости  улов!
Летит  на небо - поле васильково -
на  безнадёжье столько нежных  слов.

А день смеётся, солнечно бескрайне,
Резвится в пестром разноцветье трав…
А у девчонки есть другая тайна…

О, если б только понял, если б знал.








Оригинал:

Мій любий друже, ти не падай духом
І не ховайся в мушлю-віртуал.
Он за вікном – квіткова заворуха,
І день зайшов у сонячний портал.

Свій корабель з обшарпаним вітрилом
Припнув до безнадії без вагань.
Чого ридаєш і складаєш крила,
Марнієш від нездійснених кохань?

Твоє кохання – тільки купка жару
І нереальний ілюзорний світ,
І схоже на заслужену покару
З різницею у цілих тридцять літ.

Що ж ти зробила, звабнице-любове?
Не ту, не ту на старості зустрів!
Летить у небо – поле волошкове –
До безнадії стільки ніжних слів.

А день сміється, сонячно іскриться,
Купається у розмаїтті трав…
А в дівчинки є інша таємниця…
Якби ж ти розумів, якби ж ти знав.