Подяка жiнкам

переклад Христини Аксентийчук



Я вдячний всім жінкам мого життя…
За те, що рятували від депресій…
Нехай вони любили навмання…
Я присвятив багато їм поезій…

Не раз розп‘ятий Долею я був…
Ходив босОніж жалом леза бритви
і  кров у жилах погляд холодив
Розлуки, що безжальна до молитви!

Коли, здавалось, вже немає сил,
коли, здавалось, крапка, «ля фініта»,
за спиною лахміття Синіх Крил,
коли, здавалось, Карта Щастя бита -

мені траплялись у житті жінки,
що душу мою грішну рятували,
і пристрасті даруючи вони,
Жагу Життя незмінно повертали!

Жінкам своїм я вдячний повсякчас…
За те, що душу в горі пригорнули…
За те, що були поруч кожен раз…

За те, що легко так мене забули …

Але за згоду жінки, що моя,
в любові жити разом до фіналу,
я згоден, щоб за межами життя,
нам душі саме Вічність повінчала!

Я вдячний саме всім моїм жінкам…

Дружині, що роки зі мною жила
й була душі буремній укриттям…

Марії – тій, що мене породила,
й своїм коханням перша у Життя
на всі літа мене благословила!



***

Levenham, UK