Село моє рідне, тобі я співаю
Заквітчану пісню отчого краю.
Моя Маринівко, колиско моя,
Тут рідне гніздечко, тут рідна сім’я,
Найкраща на світі дитинства земля.
Тут матінка рідна, тут спів солов’я...
З усіх наймиліша стежина хрещата
Між травами в’ється до рідної хати.
Тобою пишаюсь, ти – славна хлібами,
Радієш розквітлими диво-садами.
Живи і квітуй, моя рідная нене!
Буяй зелен-цвітом, надіє моя.
До тебе я лину в думках і піснях,
Ти завжди освітиш тернистий мій шлях.
Село мое, Вiтчизнонько моя!
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118052302203
Свидетельство о публикации №118052302203
Рецензии
Веруня, лучше "Тобою пишаюсь". Это больше по-украински.
Спасибо за стихи! я
Ладомир Михайлов 17.10.2018 19:13 • Заявить о нарушении
Спасибо за стихи! я
Ладомир Михайлов 17.10.2018 19:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.