У трагедіях-фарсах пам’яті,
Під покровом самотніх роздумів
Небилиці, життя позбавлені,
Воскресають сухими грозами…
У глухих закапелках пам’яті
Крізь сум’яття і страх прийдешнього
Проростає криваво ранами
Колотнеча більшого-меншого…
На відкритих просторах пам’яті
Розцвітають дарунки вдячності,
Таємниці стають розрадами,
Небуття вже не має значення…
18.05.2018
У трагедiях-фарсах пам ятi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2018
Свидетельство о публикации №118052108829
Свидетельство о публикации №118052108829
Рецензии