Цар духу. Ориг нал переклад

   Художній штрих для спасіння вашого, і є звязок, що Мати Божа друкує зараз:

«Айка» невідкрито продовжує тему морального занепаду Росії, хоча Дворцевой у цьому фільмі не оминув нікого: киргизи, у зв'язці з російськими ментами та мафією, теж труять і обкрадають своїх співвітчизників...




Цар духу. Драматична поема.1990., Серпень (8) — Січень 1991 р.— Березень 1992 р. Оригінал і переклад.
      
             Пролог

    Входить актор-П р о л о г, читає.

У кожного є свій тягар душі:
Тюрма-сім’я, тюрма-держава,
Тюрма-культура і тюрма-минуле,
Начальник
й дратування, страх і лінь,
Зважання на брудні думки довкіл,
Слабенькі сила волі й сила духу,
Засміченість душі і тіла,
Вино і похіть до жінок, грошей і влади, —
От ці мерці ходячі!
І всі смердять для неба або пахнуть —
Всяк мертвим є по-своєму й живим
На різних колах.
Де гризуться — там низи.
Та вище неба й глибше океанів
Є ти — наскільки струмом усміхнешся
В око спокійне урагану всього
Життя — у Сонце: воно, як чує дехто,
Позамежне.
Поет же — так, як Сонце, — батько всіх,
На низ він байдуже ллє промінь перемир’я,
Бо тільки лиш посвячений стихій
Нерукотворний має геній свій.
Він — там; стихія довго ждала,
Аби на ній душа моя заграла.
Тож насолоджуйтеся учтою богів:
Той світ покаже, хто б чим не здававсь.
Та добре Ти зробив, що заховавсь,
Ти добре заховавсь, мій Боже.
Мене магнітив — я пером водив,
Життя ж — Твоя вистава і надія;
Отож, отримуй.
Я вже — там.
Все інше — в дії.

       Виходить.

      Аннотация к изданию 1992 года

«Потрясающая, — что даже хочется прижать к груди, а еще — увидеть на городской площади или в пока что не существующем космическом театре, — драма-мистерия, правдивее всякой жизни: вот незабываемое впечатление от этого космоса. Это проверено несколькими счастливыми — достойными ее.
Вторая книга поэта содержит только эту, тринадцатую по счету, поэму, потому что поставить рядом с ней что-либо другое — невозможно. Действие происходит на кругах полушарий Украины и России и в неизвестных пространствах.


      От переводчика

Драма-мистерия «Царь духа», созданная на гребне величайшей геополитической катастрофы ХХ века, — это и свидетельство эпохи, и указательный знак вверх. Чтобы у нас в душах был мир, нужен царь, и Царь этот — Бог. Муки и болезни посылаются для очищения, а нам и нашей стране было и есть от чего очищаться.

                И. Лужин



Игорь Шевчук

ЦАРЬ  ДУХА
Тринадцатая поэма
Авторизованный перевод с украинского


          Пролог

    Входит актер-Пролог, читает.

У каждого свой камень на душе:
Тюрьма-семья, тюрьма-держава,
Тюрьма-культура, прошлого тюрьма,
Начальник, раздраженье, страх и лень,
И мыслей низких канитель,
И слабость воли, слабость духа,
Захватанность души и тела,
Вино и жажда женщин, денег, власти  –
И ходят мертвецы по жизни!
И все смердят для неба или пахнут –
По-своему тут каждый жив и мертв –
В кругах различных.
Где рвут друг друга – там низы.
Но выше неба, глубже океанов
Есть ты – ты, как родник, смеешься
В спокойный глаз вселенской бури
Жизни – в Солнце: оно – почувствуй это –
Запредельно.
Поэт – вот так, как Солнце, всем отец,
И вниз спокойно льет луч перемирья.
Стихий один лишь посвященный
Имеет гений свой нерукотворный.
Он – там; стихии долго ждали,
Чтобы на них душа моя сыграла.
Так наслаждайтесь пиршеством богов:
Тот свет покажет, кто б чем не казался.
Ты сделал хорошо, что с ними не остался,
А спрятался надежно, Боже мой
Меня магнитил – я пером водил,
А жизнь – театр и твоя надежда;
Вот, получай.
Я – т а м. Все остальное –
Как прежде.

        Уходит.


Рецензии