Слоненя-кошеня - iз серiI оповiдок Слоненя Кноп

Ілюстрація Тамари Маршалової
Иллюстрация Тамары Маршаловой

У південному містечку, в хатці чепурненькій, якось мешкало, до речі, Слоненя сіреньке.
Вранці йшло до дитсадка, вдень гуляло вдома...
А погідним вечірком кланялось знайомим.
І тоді вже, звідусіль, мамі говорили:
- Гарний, мамо, у вас син! Гарний крихта! Милий!
Тільки крихта не радів, що його хвалили. Серед велетнів братів недооцінили!
- Я ж не котик! Всім відомо, слон – гігант, він важить тонни.
Може він тягти вагона, зняти з висі виногрона, навантажити машину, поганяти дужу шину... Може все!
Та всі ці "може" дитинча навряд чи зможе.
Тож маля, зігнувши спинку, лізло в мамину торбинку...
Де й дрімало, кошенятком, гарне сіре Слоненятко.


Рецензии

Завершается прием произведений на конкурс «Георгиевская лента» за 2021-2025 год. Рукописи принимаются до 24 февраля, итоги будут подведены ко Дню Великой Победы, объявление победителей состоится 7 мая в ЦДЛ. Информация о конкурсе – на сайте georglenta.ru Представить произведения на конкурс →