Любов. Маргарита Метелецкая
Майская как домогалась гроза! –
Странно, что утро осталось невинным…
Росный настой по рецептам старинным –
Высохла тут же обиды слеза!
Ливнем отглажен сирени наряд,
В свет одуванчиков солнца глядятся.
Сладко опять и опять обольщаться –
Вечен гармонии сказочный лад!
Пчёлы с цветов собирают нектар –
Гроздья акаций о ласке их просят…
Будто в стотысячный раз, на подносе,
Бог несказанный вручает нам Дар –
Веру, Надежду, Любовь во спасенье,
Творчества хмель и огонь вдохновенья!
Оригинал: http://www.stihi.ru/2018/05/11/1718
Як гвалтувала травнева гроза! –
Але цнотливим прокинувся ранок –
Випив довірливо росяний дзбанок,
Висохла вмить безнадії сльоза...
Знову буяє принишклий бузок,
Сонячно в світ зазирають кульбаби –
Стільки правічної дивної зваби,
Стільки гармонії, ніжних казок!
Бджоли спивають солодкий нектар
В кожному гроні розквітлих акацій –
Наче Господь на невидимій таці
Вкотре вручає цяткований Дар –
Справжню Любов, що хмільна, наче брага,
Радісну долю та творчу наснагу!
______________________
Яндекс-картинка.
Свидетельство о публикации №118051902854
Вдохновения тебе всегдашнего!!!
Ванька Жук 22.05.2018 10:53 Заявить о нарушении