О, як затамувати ті зітхання,
Що серце так роз’ятрюють твоє?
Як розгнуздати всі свої бажання
Кохання відпустити в світ своє?
Тонула щоб, у річці мов ручай,
В тобі. ..О, найчудовіший з усіх.
Щоб невигойна та гірка печаль
Зчезала геть під зливу слів твоїх.
Залоскочу вуста я поцілунком,
Загомоню усі твої жалі.
Напій мене своїм солодким трунком,
Поки' не відлітають журавлі.
Я засвічусь тобі, як місяць зорям,
Я подолаю горе і нудьгу.
Світи для мене світлом неозорим,
Неси пісні у весняну югу!
О, як затамувати тi зiтхання?
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118051901523
Свидетельство о публикации №118051901523
Рецензии
Проникновенные стихи...трогательные..все три, что прочитала сегодня! Но ты ведь их немного доработаешь? Правда, Верочка!!
С пожеланием счастливого вдохновения!
Здравствуй!
Нина Уральская 20.05.2018 15:07 • Заявить о нарушении
С пожеланием счастливого вдохновения!
Здравствуй!
Нина Уральская 20.05.2018 15:07 • Заявить о нарушении
Здравствуй дорогая Ниночка! Я уже соскучилась и очень обрадовалась твоему визиту. Очень хотелось,чтобы стихи понравились читателю,а мне как автору очень не хватает времени на добротную редакцию. Спасибо за прочтение и понимание.
Вера Бондаренко-Михайлова 20.05.2018 17:33 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 20.05.2018 17:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.