Лето

Гойдає ніч калинову колиску,
Танцюють зорі в небі гопака,
Від золотого місячного блиску
Рясніє   смуга біла літака.

Радіє липень грозам-блискавицям,
Пишається квітками у садку.
Вклоняється озерам і криницям,
Закоханим на літнім бережку…

І хай комусь поезія насниться
В цю мить чарівну, солодко-п»янку,
Де пахуть стиглі сонячні суниці
Й дріма чиєсь кохання в сповитку.

А хтось у небі долю прочитає,
Й душа коханням вдосвіт зацвіте.
Сторінку літа ніч перегортає,
І вже на сході – сонце золоте.


Рецензии