***
Бачиш, зорі на стелі, мов вогонь кришталя ?
Чуеш, наче співають мандрівні ліхтарі
До танку закликають чарівнії пісні
Тихо, тихо навшпиньки підкрадись до дверей
Бачиш, сіру примару у саду між алей ?
То вона промовляє до цікавих гостей
За собою покличе й зникне поміж тіней
Заведе в лабіринт, де немає дверей
Будеш довго блукать поміж трав і дерев
Закричиш, позовеш та нікого нема
Всіх охочих покличе чарівная пітьма
Тож, смирненько лежи, щоб заснути скоріш
Закривай оченята хай минається ніч
Вранці сни, мов птахи попадуть у тенета
Зникне сіра примара та примарна карета
Свидетельство о публикации №118051709537