За спогади чiпля ться перо
І нам рядками довгими спливають,
Розхристані в дорозі оживають
Хвилини. Сумом вдома на чоло
Лягають про батьків і нас малих –
Ми за дитинством скучили не марно –
Зібралися рокИ в намисто гарне,
Але лише на пам’ять, не живих.
Минуле нам усе в яскравих снах –
Любилося, страждалося, в родині
Була дорожча біля нас людина,
Весни блакить і зоряний розмах.
Перо ковзне, так піде в забуття
Тепло долонь і синьоокий погляд.
Спливе невтішно про рідненьких спогад –
Що риска є між датами життя…
13.05.2018
Свидетельство о публикации №118051708328