Слышен перезвон
На поля упали рясні роси,
Трави розпустили свої коси.
Знов Василь провів безсонну нічку,
На перелазі ждав свою Марічку.
Днина біла заглядає у віконце,
Над Сучавою вже сходить сонце,
Сходить, гріє й серце зігріває,
Бо Василь Марічку обіймає.
Уже трави склали у копиці,
Йде Василь напитися водиці,
Грають вівчарики на сопілці,
Пасуться в полонинах білі вівці.
Чути, чути в Верховині голосочок,
Василь повів Марічку під віночок,
Набувались, танцювали аж три села,
Бо Марічка уже стала Василева.
У Сучаві вода чиста, срібна, тиха,
Вже Марічку називають Василиха,
Вже поля накрили сніги білі,
Народились синок й доня у Марії.
І тепер Василь проводить нічки,
Біля своїх діток і Марічки,
Нова сімя складає Богу свій поклін,
Чути в горах косів передзвін...
Автор; Н.П.Рубан.
Свидетельство о публикации №118051706752